Коли справа доходить до знаменитостей, люди виявляють до них особливу прихильність. Хоча образ у медіа часто може не відповідати дійсності, але сила духу й талант цих людей не може не захоплювати. Нью-Йорк – дім для багатьох зірок – від музикантів до телеведучих. Вони надихають на нові звершення, дарують насолоду завдяки продуктам своєї праці та на власному прикладі доводять, що успіху досягти може абсолютно кожен. Про найвідоміших уродженців Квінза, які закарбували своє ім’я в історії розважальної індустрії, читайте далі на queenski.com.
Мартін Скорсезе
Один із найвидатніших режисерів в історії кінематографа, Мартін Скорсезе, творить доволі похмурі й часто жорстокі фільми, у яких технічна досконалість поєднується з бездоганною акторською грою. Досвідчений кіноман легко впізнає руку Скорсезе: його стрічки напрочуд реалістичні, містять багато насильства, оголених сцен та нецензурну лексику. Крім того, у його роботах часто можна побачити уповільнене знімання, стоп-кадри й камео. Популярні теми фільмів генія – релігія та політична корупція.
Цікаво, що його кар’єрі в шоубізнесі посприяла хвороба. З 3-річного віку Скорсезе страждав від астми, через що тижнями сидів удома. Батьки періодично водили сина в кінотеатр, а також вмикали фільми в його кімнаті, аби хоч якось розрадити дитину. Саме тоді в Мартіна розвинулася любов до кінематографа. Майбутній режисер, хоч і спершу вступив у духовну семінарію, але згодом залишив її заради навчання в Нью-Йоркському університеті, де вивчав англійську мову, літературу та кінематографію. Вже в студентські часи він почав створювати різноманітні стрічки – від іноземної класики до голлівудських мюзиклів.
Скорсезе зрежисував гангстерську драму «Славні хлопці» (1990), біографічну спортивну драму «Скажений бик» (1980), драму «Ірландець» (2019), психологічний трилер «Таксист» (1976), історичну романтичну драму «Епоха невинності» (1993), драму «Злі вулиці» (1973), кримінальну драму в стилі вестерн «Вбивці квіткової повні» (2023), чорну комедію «Король комедії» (1982) тощо.
50 Cent
Кертіс Джексон, відомий як 50 Cent, пережив складне дитинство, повне злочинів, наркотиків і насильства. Його мама-лесбійка торгувала креком, а у віці 23 роки її вбили, залишивши саму у квартирі з увімкненим газом. Свого батька Кертіс ніколи не бачив, тому виховувала хлопця бабуся. Заробляв на життя юний Джексон за допомогою продажу психотропних речовин, через що навіть відбував строк у виправному навчальному таборі. Свій біль і гнів він почав перетворювати в «гангстерські» пісні. Реп-виконавець став автором безлічі хітів, обравши собі псевдонім 50 Cent – прізвисько бруклінського шахрая, з яким убачав схожість.
У 1999 році 50 Cent підписав контракт із лейблом Columbia Records. Однак, що таке справжня слава, виконавець дізнався після випуску синглу How to Rob про пограбування артистів. У 2002 році про творчість 50 Cent почув король репу Емінем. Він познайомив Джексона з продюсером Dr. Dre, а вже через рік виконавець випустив альбом Get Rich or Die Tryin’, що прикував увагу до нього поціновувачів хіп-хопу. Особливо популярною стала пісня «In da Club».
Як притаманно для хіп-хоп індустрії, Джексон нерідко ставав учасником ворожнечі з іншими реперами. Він пережив кілька арештів, а ще численні юридичні та фінансові труднощі. У травні 2000 року у 50 Cent вистрілили з пістолета 9 разів, найімовірніше – через наркотики. Пораненому провели кілька операцій, після чого він чотири місяці пересувався за допомогою ходунків, а повністю відновився ще через місяць. Шматок кулі так і залишився в язиці виконавця, оскільки його виймання могло пошкодити нерв і задіти смакові рецептори.
Джон Фавро
Сценарист, продюсер, режисер, а також талановитий актор комедійних фільмів, Джон Фавро, став одним із найвідоміших представників Голлівуду. Любов до фільмів – заслуга його батька, який часто водив сина в кіно. Уродженець Квінза настільки захопився акторством, що залишив коледж незадовго до отримання диплома. У 1988 році він переїхав до Чикаго, де завоював репутацію виконавця комедійних персонажів в імпровізаційних театрах. Крім того, у Чикаго Фавро отримав кілька епізодичних ролей у фільмах. Це був початок його великої кар’єри.
Разом із колегою й водночас другом Вінсом Воном Фавро знявся в багатьох голлівудських комедіях, як-от «Тільки для закоханих» (2009), «Розлучення по-американськи» (2006), «Чотири Різдва» (2008) тощо. Крім того, Джон Фавро прославився тим, що зрежисував супергеройські фільми «Залізна людина» та «Залізна людина 2» (2008, 2010) – дві картини з трилогії про Тоні Старка. Він же став режисером комедій «Кухар на колесах» (2014) та «Ельф» (2003), CGI фільму «Король Лев» (2019) та інших відомих картин.
Пітер Фачінеллі
Ньюйоркець із магнетичною зовнішністю та бездоганним вмінням зображувати конфліктних героїв – Пітер Фачінеллі – один із найпопулярніших американських акторів. Він покинув навчання у виші заради кар’єри в шоубізнесі. Здобувши необхідні навички в мистецьких школах, Фачінеллі дебютував у кіно в 1995 році в ролі Люцифера в драмі Angela. Це історія про те, як дві сестри справляються з психічною хворобою матері.
А втім, чи не найпопулярнішою його появою на екрані стала роль Карлайла Каллена у серії фільмів «Сутінки» (2008–2012). Пітер Фачінеллі майстерно зобразив вампіра, який довів, що здатен повністю протистояти спокусі живитися людською кров’ю. Саме його герой – Карлайл Каллен – перетворив Едварда на вампіра, щоби врятувати йому життя. Він же привіз родину Калленів у місто Форкс, де вони змогли жити без страху, що сонячне світло розкриє сімейну таємницю. Той же Каллен допомагав Беллі долати надприродні загрози.
Крім того, актор з’явився в ролі лікаря відділення невідкладної допомоги, Фітча Купера, у телесеріалі «Медсестра Джекі» (2009–2015). Він також зіграв Максвелла Лорда в супергеройському серіалі «Супердівчина» (2015–2021). Ще один популярний серіал за участю уродженця Квінза – кримінальна драма Fastlane (2002–2003).
Крістофер Вокен
За більш ніж 60 років кар’єри Крістофер Вокен довів, що вміє переконливо зображувати різноманітних персонажів – як відчайдухів, так і лиходіїв. Подібно до попередніх знаменитостей у цій добірці, Вокен залишив університет заради мрії. Його дебют відбувся в мюзиклі Best Foot Forward. Після того як актор відточив танцювальні навички у Washington Dance Studio, він перейшов до драматичних сценічних ролей, а потім – кіно.
Для його гри характерні раптові паузи та дивні ритми мови. Непередбачувані емоції роблять його неоціненним у комедійному жанрі. Кожну роль Вокен сприймає як навчальний досвід та сповна віддається роботі. Він ніколи не погоджувався на роль, якщо був надто зайнятий іншими проєктами. Загалом Крістофер Вокен знявся у понад 100 фільмах і телевізійних шоу. Серед найвідоміших стрічок із його участю: художній фільм «Енні Голл» (1977), військова драма «Мисливець на оленів» (1978), екранізація однойменного роману Стівена Кінга «Мертва зона» (1983), шпигунський фільм «Вид на вбивство» (1985), кримінальна драма «Король Нью-Йорка» (1990), культова кримінальна драма «Кримінальне чтиво» (1994).