Чарлз Камарда розпочинав свою кар’єру в Дослідницькому центрі Ленглі, де протягом 22 років вивчав теплові структури для гіперзвукових апаратів. Він розробив чимало інноваційних систем теплового захисту, які активно використовує космічна галузь. У 2005 році науковець втілив свою найзаповітнішу мрію в життя – полетів у космос, ставши фахівцем місії STS-114. Уродженець Квінза прославився як новатор, учений, педагог, астронавт. Докладніше про шлях до успіху геніальної й відважної людини читайте далі на queenski.com.
Освіта
Чарлз Камарда народився 8 травня 1952 року у Квінзі. Цікавість до космічних польотів він виявив ще в дитинстві. Аби наблизитися до можливості потрапити в позапланетний простір, він вирішив вступити у відповідні вищі навчальні заклади. Ступінь бакалавра аерокосмічного інжинірингу Камарда здобув в Інженерній школі Тандон Нью-Йоркського університету, магістерський ступінь у галузі інженерних наук – в Університеті Джорджа Вашингтона, а PhD з аерокосмічного інжинірингу – у Політехнічному інституті й державному університеті Вірджинії.
Науковець-винахідник
У 1974 році, після здобуття ступеня бакалавра, Камарда почав працювати вченим-дослідником у Дослідницькому центрі Ленглі, що в штаті Вірджинія. Це найстаріший із польових центрів НАСА, він зосереджується на аеронавігаційних дослідженнях і водночас тестує космічне обладнання. Камарда працював у відділі теплових конструкцій. Дещо пізніше він очолював програми високошвидкісних досліджень і багаторазових ракет-носіїв, а також керував кількома випробувальними об’єктами.
Маючи доступ до потрібної апаратури й інформації, Камарда став автором багатьох інновацій, на щонайменше 9 з яких отримав патенти. Одна з них – сендвіч-панель НАСА з охолодженням тепловими трубами. Цей винахід журнал Industrial Research Magazine назвав однією зі 100 найкращих технічних інновацій 1983 року. У 1996-му науковець наблизився до своєї мрії: він був призначений фахівцем із космічної місії. Крім того, викладав у своїй альма-матер – Інженерній школі Тандон Нью-Йоркського університету.
Загалом Чарлз Камарда написав понад 60 технічних робіт у сферах гіперзвукових конструкцій транспортних засобів, високотемпературних теплових трубок, передових систем теплового захисту, композитних конструкцій, інженерного проєктування, оптимізації тощо.
Підкорювач космосу
Протягом років Камарда був резервним членом екіпажу 8 експедиції Міжнародної космічної станції (МКС). Вона обслуговується на низькій навколоземній орбіті п’ятьма космічними агентствами, що належать США, Канаді, Європі, Японії та Росії. МКС створена для наукових досліджень у космосі. Вона є найбільшою космічною станцією з усіх, коли-небудь побудованих.
Вперше Камарда полетів у космос із місією STS-114 (26 липня – 9 серпня 2005 року). Це 31-й космічний політ багаторазового транспортного космічного корабля «Діскавері» (тип корабля – «Спейс Шаттл» (часто його називають просто «шатл»)). Що цікаво, того року «Спейс Шаттл» уперше полетів у космос після катастрофи у 2003 році. Тоді шатл «Колумбія» здійснив 16-добовий політ. НАСА втратило зв’язок із кораблем за 16 хвилин до передбачуваної посадки на Землю. Всі 7 членів екіпажу загинули через руйнування зовнішнього теплоізоляційного шару на лівій площині крила шатла. Це сталося через падіння на нього шматка теплоізоляції кисневого бака під час старту корабля.
Експедиція STS-114 мала на меті перевірити нові системи безпеки шатла; доставити продовольство й воду екіпажу МКС; перевірити можливості ремонту пошкодження теплового захисту крил шатлів; замінити гіродін, що вийшов із ладу; встановити зовнішню складську платформу ESP−2 на шлюзову камеру. Камарда займався діагностуванням причини трагедії «Колумбії» та визначав можливості ремонту передньої кромки крила.
Подальша кар’єра
Після успішного польоту Чарлз Камарда продовжив працювати в НАСА, зокрема був призначений директором з інжинірингу в Космічному центрі імені Ліндона Джонсона (штат Техас) та заступником директора Центру техніки та безпеки НАСА (Вірджинія). Камарда пішов у відставку з НАСА у травні 2019 року, після 45 років безперервної роботи.
Роками Чарлз сповіщав про порушення безпеки в НАСА, намагаючись попередити смертельні події. Що важливо, дослідник створив методологію навчання інженерів НАСА інноваційному розв’язанню складних інженерних завдань (ICED). Ця методологія стала надзвичайно важливою під час організації команд, завдання яких – діагностувати першопричини аварій космічних кораблів та іншої подібної техніки. За методологією ICED фахівці навчали студентів і викладачів у всьому світі, щоби допомогти вирішити технічні, а також ділові й суспільні проблеми.
За свої досягнення Чарлз Камарда отримав понад 20 національних і міжнародних нагород, серед яких IR-100 Award за одну зі 100 найкращих технічних інновацій; медаль НАСА «За космічний політ», медаль НАСА «За виняткові заслуги» та інші.